1. (про події, явища) Відбуватися, ставатися, траплятися (часто про щось незвичайне, важливе або таємниче).
2. (заст. та діал.) Творитися, робитися, відбуватися (про дії, процеси).
коїтися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— i сочимося на полотна, як розчавленi комашки, барвними плямами власної отрути, i давимося дохлими словами, що тхнуть гнилизною й лiкарняною карболкою, i починають з нами коїтися всякi прикрi речi, мелькають клiнiки й тюрми (це вже як кому пощастить! ), i от уже iно й зостається, що — скочити з мосту (Пауль Целян), зашморгнути собi горло в сiнях чужого дому (Марiна Цвєтаєва), упхнути голову в газову плиту (Сiльвiя Плат), зачинитися в гаражi, запустивши на повну потужнiсть вихлопну трубу автомобiля (Енн Секстон), запливти в море якнайдалi (Iнгрiд Йонкер), перелiк триває, to be continued, ви що ж, уважаєте, це нормально, так iз ними, пiїтами й прочими, й повинно бути?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: дієслово () |