удар

1. Різкий, сильний поштовх, стусан або натиск, що спричиняє пошкодження, рух або звуковий ефект; дія за значенням «ударити».

2. Раптове, потужне й руйнівне проявлення сили природи (про грім, бурю, смерч тощо).

3. Раптовий напад, атака військ, авіації тощо; бойові дії на певній ділянці фронту.

4. Різке, болісне відчуття, спричинене важкою звісткою, нещастям, горем.

5. У спорті: технічний прийом ударної дії м’ячем, шайбою, кулаком, ракеткою тощо.

6. У музиці: короткий, різкий звук; прийом гри на ударних інструментах.

7. У техніці: різке короткочасне збільшення тиску, сили струму, напруги тощо.

8. У лінгвістиці: виділення складу в слові більшою силою голосу при вимові (наголос).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |