спокійний
[spokijnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що перебуває в стані спокою, не рухається або має рівний, незбурений хід (про предмети, явища природи тощо).
-
Позбавлений хвилювання, тривоги, душевно врівноважений; витриманий, стриманий.
-
Який не порушує спокою, тихий, безшумний; що відбувається без метушні, галасу.
-
Позбавлений гострих суперечностей, конфліктів, заворушень; мирний, безтурботний.
-
(у значенні прислівника) Не поспішаючи, повільно та рівно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спокійний, р. спокійного, д. спокійному, з. спокійного, о. спокійним, м. спокійнім
Синоніми & Антоніми
Приклади з художньої літератури
-
— В чому справа? — пролунав його спокійний солідний голос. — Ви не хочете виконувати свої обов’язки, товаришко?— Олена Теліга
-
— Боже мій. Тільки бути спокійною, — пронеслася думка, — це, мабуть, помилка. Він сам зрозуміє. Не з дерева ж він.— Олена Теліга