спокійний

[spokijnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Такий, що перебуває в стані спокою, не рухається або має рівний, незбурений хід (про предмети, явища природи тощо).

  2. Позбавлений хвилювання, тривоги, душевно врівноважений; витриманий, стриманий.

  3. Який не порушує спокою, тихий, безшумний; що відбувається без метушні, галасу.

  4. Позбавлений гострих суперечностей, конфліктів, заворушень; мирний, безтурботний.

  5. (у значенні прислівника) Не поспішаючи, повільно та рівно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спокійний, р. спокійного, д. спокійному, з. спокійного, о. спокійним, м. спокійнім

Приклади з художньої літератури

  • — В чому справа? — пролунав його спокійний солідний голос. — Ви не хочете виконувати свої обов’язки, товаришко?
    — Олена Теліга
  • — Боже мій. Тільки бути спокійною, — пронеслася думка, — це, мабуть, помилка. Він сам зрозуміє. Не з дерева ж він.
    — Олена Теліга

Більше записів