Древослів

Словник Української Мови

супокійний

[supokijnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який сповнений супокою, душевної рівноваги; спокійний, безтурботний.

  2. Який викликає відчуття супокою, сприяє йому; тихий, безтурботний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супокійний, р. супокійного, д. супокійному, з. супокійного, о. супокійним, м. супокійнім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів