тихий

1. Такий, що не супроводжується звуками або майже не чутний; безшумний, негучний.

2. Позбавлений галасу, шуму, гучних звуків; спокійний, безтурботний.

3. Покірний, лагідний, не схильний до виявлення своїх почуттів, переконань; невиразний, непомітний.

4. Повільний, нешвидкий, обережний (про рух, дії).

5. Несильний, слабкий (про вітер, дихання тощо).

6. Неяскравий, м’який, приглушений (про світло, кольори).

7. Прихований, таємний, непомітний для оточення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |