тихий-тихесенький

[tɪxɪj-tɪxɛsɛnʲkɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Дуже тихий, надзвичайно спокійний, що має посилену ознаку мовчазності або непомітності (про людину, її характер, поведінку).

  2. Дуже тихий, ледве чутний, що має посилену ознаку низької сили звуку (про звуки, шум, мову).

  3. Дуже спокійний, безтурботний, що має посилену ознаку нерухомості та миру (про обстановку, атмосферу, місцевість, час).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тихий-тихесенький, р. тихого-тихесенького, д. тихому-тихесенькому, з. тихого-тихесенького, о. тихим-тихесеньким, м. тихім-тихесенькім

Більше записів