тихий-тихесенький

1. Дуже тихий, надзвичайно спокійний, що має посилену ознаку мовчазності або непомітності (про людину, її характер, поведінку).

2. Дуже тихий, ледве чутний, що має посилену ознаку низької сили звуку (про звуки, шум, мову).

3. Дуже спокійний, безтурботний, що має посилену ознаку нерухомості та миру (про обстановку, атмосферу, місцевість, час).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |