Значення
-
Властивість або стан того, що не має перерв, перепусток, розривів; безперервність, безперервність у часі, просторі або дії.
-
У математиці — властивість функції, яка полягає в тому, що малі зміни аргументу призводять до малих змін значення функції; відсутність стрибків або розривів у графіку.
-
У філософії та природничих науках — принцип, згідно з яким процеси в природі та суспільстві відбуваються плавно, без раптових змін або порушень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неперервність, р. неперервності, д. неперервності, з. неперервність, о. неперервністю, м. неперервності, к. неперервносте