неперервність

Властивість або стан того, що не має перерв, перепусток, розривів; безперервність, безперервність у часі, просторі або дії.

У математиці — властивість функції, яка полягає в тому, що малі зміни аргументу призводять до малих змін значення функції; відсутність стрибків або розривів у графіку.

У філософії та природничих науках — принцип, згідно з яким процеси в природі та суспільстві відбуваються плавно, без раптових змін або порушень.

Приклади вживання

Приклад 1:
Введення нейтрино дозволило п о- яснити не лише збереження спіна ядра, а й неперервність енергетичного спектра в и- промінюваних електронів. Суцільний спектр −β – частинок зумовлений розпод і- лом енергії між електронами і антинейтр и- но, причому сума енергій обох частинок становить maxE .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Частина мови: іменник (однина) |