Словник Української Мови
Буква
1. Пересунутися, переміститися на транспортному засобі (автомобілі, поїзді, велосипеді тощо) певну відстань або через певний простір; здійснити шлях.
2. Пропустити, минаючи, потрапити далі за потрібне місце або призначену зупинку.
3. Зробити візит, завітати кудись ненадовго, часто по дорозі кудись інше.
4. Провести певний час, перебуваючи в дорозі або подорожуючи.
5. Перен. Пройти, минутьі (про час, події, відчуття).
6. Розм. Отримати досвід, пережити щось.
Приклад 1:
Тут і впорожні не можна було проїхати. Обоз повернув праворуч, щоб вийти на суходіл, але в цей час хмарою налетіли татари, стріли затулили небо, на овиді бовванів ліс, намагалися добитися туди, але зусібіч почали стріляти польські гармати, польська піхота з довгими списами кинулася в атаку.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Вулицi шумiли такими величезними потоками весняної води, що не можна було нi пройти, нi проїхати. По всiх кiнцях дзюрчали ринви i пропускали останню воду з добре обмитих водою покрiвель.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”