прокочувати

1. Пересувати щось важке або громіздке, що має циліндричну форму або покладене на котки, зрідка обертаючи його або штовхаючи вперед.

2. Рівномірно наносити, розподіляти якийсь шар, масу, обертаючи або пересуваючи інструмент (наприклад, валик, каток).

3. Про звук, гуркіт, гром: лунати, розноситися, перекочуватися з місця на місце.

4. Розм. Проїжджати, пересуватися на чомусь (часто швидко або на велику відстань).

5. Розм. Швидко та недбало щось читати, проглядати, вимовляти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |