Значення
-
Сукупність взаємопов’язаних елементів, що утворюють певну цілісність, єдність і мають певну будову, організацію.
-
Визначений порядок у чиненні, розташуванні чого-небудь, заснований на планомірності, правильному розподілі.
-
Форма організації, устрою чого-небудь (суспільного, державного тощо).
-
Сукупність принципів, що є основою якого-небудь вчення, теорії, світогляду.
-
Технічний комплекс пристроїв, апаратів, споруд, об’єднаних для виконання певної функції.
-
У математиці, фізиці, хімії тощо: сукупність рівнянь, нерівностей, формул, величин або тіл, що розглядаються як єдине ціле.
-
У біології: сукупність органів, що виконують спільну функцію в організмі.
Правопис та відмінювання
н. система, р. системи, д. системі, з. систему, о. системою, м. системі, к. системо