система

1. Сукупність взаємопов’язаних елементів, що утворюють певну цілісність, єдність і мають певну будову, організацію.

2. Визначений порядок у чиненні, розташуванні чого-небудь, заснований на планомірності, правильному розподілі.

3. Форма організації, устрою чого-небудь (суспільного, державного тощо).

4. Сукупність принципів, що є основою якого-небудь вчення, теорії, світогляду.

5. Технічний комплекс пристроїв, апаратів, споруд, об’єднаних для виконання певної функції.

6. У математиці, фізиці, хімії тощо: сукупність рівнянь, нерівностей, формул, величин або тіл, що розглядаються як єдине ціле.

7. У біології: сукупність органів, що виконують спільну функцію в організмі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |