спеціальний

1. Призначений для певної, обмеженої мети, сфери використання або окремих умов; особливий, не загальновживаний.

2. Відмінний від звичайного, звичайного; особливий, винятковий за своїми властивостями, якостями або призначенням.

3. Присвячений одному, окремому предмету, питанню, темі; спеціалізований, фаховий.

4. (У словосполученнях) Такой, що стосується певної галузі знань, діяльності або служби (наприклад, спеціальна освіта, спеціальні війська).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |