спеціальний
[spɛt͡siɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Призначений для певної, обмеженої мети, сфери використання або окремих умов; особливий, не загальновживаний.
-
Відмінний від звичайного, звичайного; особливий, винятковий за своїми властивостями, якостями або призначенням.
-
Присвячений одному, окремому предмету, питанню, темі; спеціалізований, фаховий.
-
(У словосполученнях) Такой, що стосується певної галузі знань, діяльності або служби (наприклад, спеціальна освіта, спеціальні війська).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спеціальний, р. спеціального, д. спеціальному, з. спеціального, о. спеціальним, м. спеціальнім