особливий
[osoblɪʋɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Такий, що відрізняється від інших своїми властивостями, якостями, винятковий, незвичайний.
- (Загальне) –
Призначений для певної мети, окремий, спеціальний.
- (Лінгвістика) –
(У поєднанні зі словами “ніякий”, “жоден”) Жоден, ніякий (для посилення заперечення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. особливий, р. особливого, д. особливому, з. особливого, о. особливим, м. особливім