особливе
[osoblɪʋɛ] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Таке, що відрізняється від інших своїми характерними, специфічними властивостями; незвичайне, своєрідне.
- (Лінгвістика) –
Таке, що виходить за межі звичайного, звичайного; видатне, виняткове.
- (Лінгвістика) –
(У термінологічному вживанні) Призначене для певної, обмеженої мети або кола явищ; спеціальне.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. особливе, р. особливого, д. особливому, з. особливе, о. особливим, м. особливім