Значення
- (Філософія) –
Властивість, яка відрізняє когось або щось від інших; характерна, відмінна риса.
- (Філософія) –
Унікальна, специфічна якість або ознака, що становить індивідуальність явища, предмета чи особи.
- (Лінгвістика) –
(У спеціальних галузях) Характерна деталь, специфіка, що визначає сутність чогось (наприклад, особливості мови, особливості рельєфу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. особливість, р. особливості, д. особливості, з. особливість, о. особливістю, м. особливості, к. особливосте