Словник Української Мови
1. Властивість або стан, за якого щось складається з двох окремих, часто взаємопов’язаних частин, елементів або аспектів.
2. У літературознавстві та мистецтві — художній принцип або структура твору, що ґрунтується на чіткому поділі на дві контрастні або доповнюючі одна одну частини (наприклад, у композиції, сюжеті).
3. У біології (також “дихотомія”) — спосіб поділу або класифікації, при якому виділяються дві взаємовиключні групи або гілки.
1. (про тварин) Який пройшов видержку — спеціальний догляд, тренування або випробування для досягнення певних якостей, витривалості або навичок.
2. (переносно, про людей або предмети) Який витривав випробування, загартувався у складних умовах; загартований, випробуваний.
Властивість або характеристика числа, що складається з двох цифр (від 10 до 99 включно).
Умовна класифікація чи оцінка, що використовує двозначну шкалу, наприклад, відсоткове значення або рейтинг від 0 до 99.
1. (про людину) Довести себе до виснаження, знемоги через тривалі страждання, важкі умови життя або надмірну працю.
2. (про рослини, тварин) Вижити, зберегтися, незважаючи на несприятливі умови (погану погоду, відсутність догляду тощо).
3. (розм.) Витримати, вистояти, витерпіти до кінця якийсь важкий період, випробування.
1. Витримати, вистійки, витерпіти, перенести якісь несприятливі умови, труднощі, страждання.
2. Піддаючись певним умовам або впливам, набути потрібних властивостей, дійти до певного стану (наприклад, про продукти харчування, матеріали тощо).
3. Пройти випробування, екзамен або захист наукової роботи, отримати позитивну оцінку.
4. Утримати, не дати впасти або зруйнуватися; зберегти міцність під тиском або навантаженням.
Властивість або стан, що характеризується наявністю двох циліндрів (у двигунах, механізмах, технічних пристроях).
1. (у хімії) властивість органічної сполуки, зокрема вуглеводню, мати у своїй молекулі два ізольованих або сполучених циклічних утворення (наприклад, два бензольних кільця).
2. (у біології, ентомології) характеристика виду, що має два покоління (дві генерації) на рік.
1. (про виконання художнього твору, наукової праці тощо) З дотриманням необхідних вимог, правил, стилю; витримано, стримано, послідовно.
2. (про поведінку, вчинки) З витримкою, стриманістю, самовладанням.
1. Властивість або стан, коли щось має два центри, дві головні точки концентрації або розвитку.
2. У географії, соціології, урбаністиці — модель організації простору, структури або системи, заснована на наявності двох рівнозначних або взаємодоповнюючих полюсів, ядра, столиць, міст-лідерів тощо.
3. У політиці або державному устрої — принцип або система, за якої влада або управління зосереджена в двох основних центрах (наприклад, дві столиці).
1. (Про вино, коньяк, лікер тощо) Який протягом певного часу зберігався в спеціальних умовах (у бочках, резервуарах) для набуття необхідних смакових якостей, аромату та міцності; витриманий.
2. (Перен., розм.) Який пройшов тривалу перевірку часом, практикою; випробуваний, надійний.