Словник Української Мови
Буква
1. Витримати, вистійки, витерпіти, перенести якісь несприятливі умови, труднощі, страждання.
2. Піддаючись певним умовам або впливам, набути потрібних властивостей, дійти до певного стану (наприклад, про продукти харчування, матеріали тощо).
3. Пройти випробування, екзамен або захист наукової роботи, отримати позитивну оцінку.
4. Утримати, не дати впасти або зруйнуватися; зберегти міцність під тиском або навантаженням.
Приклад 1:
Врешті не міг видержати, аби не заговорити. Дві години глядів із найбільшою увагою, а тепер не втерпів.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Вiдбивався вiн досить героїчно, але видержати офiцерськi частини не було жодної фiзичної можливости. Полк знову зупинився тiльки в мiстечку (в колишньому заштатному городку) Красному Кутi, або, як його ще iнакше називають, в Краснокутську, що стоїть на тому ж таки Мерлi, i мав тодi, здається, до 10000 мешканцiв.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”