видержуваний
[ʋɪdɛrʒuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Зоологія) –
(про тварин) Який пройшов видержку — спеціальний догляд, тренування або випробування для досягнення певних якостей, витривалості або навичок.
- (Лінгвістика) –
(переносно, про людей або предмети) Який витривав випробування, загартувався у складних умовах; загартований, випробуваний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. видержуваний, р. видержуваного, д. видержуваному, з. видержуваного, о. видержуваним, м. видержуванім