1. Властивість або стан, за якого щось складається з двох окремих, часто взаємопов’язаних частин, елементів або аспектів.
2. У літературознавстві та мистецтві — художній принцип або структура твору, що ґрунтується на чіткому поділі на дві контрастні або доповнюючі одна одну частини (наприклад, у композиції, сюжеті).
3. У біології (також “дихотомія”) — спосіб поділу або класифікації, при якому виділяються дві взаємовиключні групи або гілки.