двочастинність

[dʋot͡ʃɑstɪnnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість або стан, за якого щось складається з двох окремих, часто взаємопов’язаних частин, елементів або аспектів.

  2. (Література) –

    У літературознавстві та мистецтві — художній принцип або структура твору, що ґрунтується на чіткому поділі на дві контрастні або доповнюючі одна одну частини (наприклад, у композиції, сюжеті).

  3. (Біологія) –

    У біології (також “дихотомія”) — спосіб поділу або класифікації, при якому виділяються дві взаємовиключні групи або гілки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двочастинність, р. двочастинності, д. двочастинності, з. двочастинність, о. двочастинністю, м. двочастинності, к. двочастинносте

Більше записів