Словник Української Мови
Буква
1. Тривалий час залишати когось або щось у певному стані, часто незручному або скрутному, змушуючи чекати, терпіти; витримувати, зносити.
2. Утримувати когось під вартою або в ув’язненні; витримувати строк ув’язнення.
3. Дотримуватися певного строку, вичікувати необхідний період часу (наприклад, для дозрівання, настоювання чогось).
Приклад 1:
Театрові провінціональному важко видержувати конкуренцію зі сценою столичною, бо що лучша сила, що лучший голос, бажа- ючи театр кращого заробку, преться в столичну сцену, тим більше, коли набувши рутини або виправивши голос, пізнає свою стійність. ÇÎËÎÒÈÉ Â²Ê ÓÊÐ À¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÒÅÀÒÐÓ316 / Ðîçä³ë 2.
— Невідомий автор