двоциклічність

1. (у хімії) властивість органічної сполуки, зокрема вуглеводню, мати у своїй молекулі два ізольованих або сполучених циклічних утворення (наприклад, два бензольних кільця).

2. (у біології, ентомології) характеристика виду, що має два покоління (дві генерації) на рік.