двоциклічність

1. (у хімії) властивість органічної сполуки, зокрема вуглеводню, мати у своїй молекулі два ізольованих або сполучених циклічних утворення (наприклад, два бензольних кільця).

2. (у біології, ентомології) характеристика виду, що має два покоління (дві генерації) на рік.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |