Древослів

Словник Української Мови

двоциклічність

[dʋot͡sɪklit͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Хімія) –

    (у хімії) властивість органічної сполуки, зокрема вуглеводню, мати у своїй молекулі два ізольованих або сполучених циклічних утворення (наприклад, два бензольних кільця).

  2. (Біологія) –

    (у біології, ентомології) характеристика виду, що має два покоління (дві генерації) на рік.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двоциклічність, р. двоциклічності, д. двоциклічності, з. двоциклічність, о. двоциклічністю, м. двоциклічності, к. двоциклічносте

Більше записів