• видзвонятися

    1. Довгим або настирливим дзвоном сповістити про себе, намагаючись отримати відповідь; додзвонитися.

    2. Розмовляти по телефону довго або з багатьма людьми, обговорюючи щось; обдзвонити когось.

    3. Перен., розм. Виснажити себе, свої сили тривалою, напруженою працею або діяльністю.

  • двояковгнутість

    1. Оптична властивість лінзи або іншого прозорого тіла, яка полягає в тому, що обидві її поверхні є увігнутими, завдяки чому промені світла, що проходять крізь неї, розходяться.

    2. Медичний термін, що описує аномальну форму еритроцита (червоного кров’яного тільця), коли він має увігнутість з обох боків, що є ознакою деяких захворювань (наприклад, залізодефіцитної анемії).

  • видзвоняти

    1. Дієслово, що означає дзвонити протягом певного часу або до певного моменту, завершити дзвін.

    2. Розмовне. Дістати, отримати щось шляхом настирливих прохань, благань, клопотань (часто з відтінком невдоволення).

    3. Розмовне, переносне значення. Виснажити, змусити зневіритися або втомити когось своїми постійними скаргами, наріканнями, нудьгою.

  • двояк

    1. (заст.) Двоє коней, запряжених у віз або сани; пара коней.

    2. (заст.) Віз, сани або інший екіпаж, запряжений двома кіньми.

  • видзвонюватися

    1. Дієслово, що означає завершити дзвонити, припинити телефонну розмову або закінчити дзвонити у дзвін, дзвіночок тощо.

    2. У переносному значенні — довести щось до відома багатьох, поширити якусь інформацію (часто негативного характеру) через активне обговорення або передавання від однієї людини до іншої.

    3. Рідко вживане значення: отримати щось або домогтися чогось шляхом настирливих дзвінків, телефонуючи.

  • двоязикість

    1. Вміння вільно володіти двома мовами; білінгвізм.

    2. Наявність двох офіційних або державних мов на певній території.

    3. У лінгвістиці: стан суспільства або індивіда, коли в побуті, освіті чи офіційному спілкуванні паралельно функціонують дві мови.

  • видзвонювати

    1. Довго або настирливо дзвонити, викликаючи когось дзвінком, телефоном або іншим сигналом.

    2. Перен., розм. Набридати комусь постійними проханнями, скаргами або розмовами.

    3. Розм. Діставати, отримувати щось шляхом настирливих дзвінків або звернень.

  • двоядерність

    1. Наявність двох ядер у клітині або в атомному ядрі.

    2. Властивість процесора комп’ютера мати два центральних процесорних ядра на одному кристалі, що дозволяє виконувати кілька завдань одночасно з підвищеною продуктивністю.

  • видзвонитися

    1. Завершити дзвонити, припинити дзвін (про дзвони, дзвінок).

    2. Розмовне. Завершити телефонну розмову, поклавши слухавку; відповісти на телефонний дзвінок і припинити розмову.

    3. Розмовне, переносне значення. Втратити актуальність, силу впливу; перестати діяти або сприйматися через надмірне вживання, повторюваність (про новину, тему, ідею тощо).

  • видзвонити

    1. Доконаний вид до дієслова “дзвонити”: прозвонити певну кількість разів або протягом певного часу (про дзвін, дзвони, дзвінок).

    2. Розмовне. Доконаний вид до дієслова “видзвонювати”: телефонуючи, дістатися когось, отримати відповідь, повідомити комусь дзвінком.

    3. Розмовне, переносне значення. Доконаний вид до дієслова “видзвонювати”: наполегливими проханнями, скаргами або постійним повторенням чогось домогтися свого, отримати щось.