Значення
- (Лінгвістика) –
Вміння вільно володіти двома мовами; білінгвізм.
- (Лінгвістика) –
Наявність двох офіційних або державних мов на певній території.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: стан суспільства або індивіда, коли в побуті, освіті чи офіційному спілкуванні паралельно функціонують дві мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоязикість, р. двоязикості, д. двоязикості, з. двоязикість, о. двоязикістю, м. двоязикості, к. двоязикосте