1. (діал.) Діставати, витягувати щось із води, рідини або сипкого середовища.
2. (перен., рідк.) З великими зусиллями знаходити, відшукувати або добувати щось важкодоступне.
-
двоєдумність
1. Властивість або стан, коли людина має дві протилежні думки, погляди або переконання щодо одного й того самого питання; внутрішня суперечливість у мисленні.
2. Нещирість, лицемірство, коли слова або вчинки людини не відповідають її справжнім переконанням; поведінка, що продиктована корисливими мотивами замість принципів.
-
видибатися
1. З великими труднощами, насилу піднятися, вийти, вибратися звідкись; вилізти, викарабкатися.
2. Розм. З’явитися, прийти кудись (часто несподівано або пізно).
-
двоєдиність
1. Філософсько-релігійний термін, що означає єдність двох протилежних початків (наприклад, доброго й злого, світлого й темного, матеріального й духовного) в єдиному цілому; дуалістична єдність.
2. У культурології та мистецтві — принцип або властивість, що поєднує дві, часто протилежні, сутності, якості або ідеї в одному явищі, творі чи образі, створюючи внутрішню цілісність через діалектику протилежностей.
-
видибати
1. Іти з труднощами, важко пересуваючись через слабкість, хворобу, похилий вік або інші перешкоди; ледве йти, ледь пересувати ноги.
2. Рідко вживається у значенні: вийти, вибратися звідкись, подолавши труднощі.
-
двоєборство
1. Вид спорту, що поєднує дві різні спортивні дисципліни в одних змаганнях; найчастіше стосується легкої атлетики (наприклад, біг і стрибки) або лижного спорту (лижні перегони і стрибки з трампліна).
2. (Заст.) Змагання, сутичка між двома суперниками, протиборство двох сторін.
-
види-двійники
Біологічні види, які морфологічно практично не відрізняються, але є генетично ізольованими та не схрещуються в природних умовах, або схрещуються, але не дають життєздатного потомства.
-
двоєборець
Спортсмен, який спеціалізується на двоєборстві — виді спорту, що поєднує дві різні дисципліни в одному змаганні (наприклад, лижне двоборство або сучасне двоборство).
У ширшому значенні — людина, яка бере участь у змаганні, сутичці або протистоянні, що складається з двох частин, етапів або видів діяльності.
-
видзьобуватися
1. (про птахів) Дзьобом вибирати, витягувати корм з чогось, виковувати щось дзьобом.
2. (перен., розм.) З великими труднощами, повільно та старанно добувати, знаходити, отримувати щось (часто — інформацію, знання).
3. (перен., розм.) З’являтися, виникати поступово, маленькими частинами або з великими зусиллями.
-
видзьобувати
1. Діставати, виймати щось дрібне, обережно або з труднощами, зазвичай використовуючи дзьоб або схожий на нього предмет, а також пальці.
2. Перен. Отримувати, добиватися чогось (наприклад, інформації, відповіді, грошей) з великими зусиллями, наполегливістю, часто дрібницями або частинами.