1. (діал.) Робити видимим, помітним; виявляти, показувати.
2. (діал.) Виглядати, з’являтися в певному вигляді; ввижатися.
-
двоєчник
Учень, який навчається погано і отримує переважно оцінку «2» (двійку) за шкільною системою оцінювання.
Людина, яка систематично погано виконує свою роботу або показує низький рівень знань, майстерності у будь-якій сфері діяльності.
-
видивлятися
1. Уважно, пильно розглядати когось або щось, намагаючись розгледіти деталі, особливості; вдивлятися.
2. Довго, наполегливо дивитися на когось або щось, часто з певним почуттям (здивуванням, недовірою, захопленням тощо).
3. Розмовне значення: набридати комусь своїми поглядами, постійно дивитися на когось; визирати.
-
двоємужжя
1. Стан жінки, яка одночасно перебуває у шлюбі з двома чоловіками; бігамія, поліандрія.
2. Рідкісне вживання: подвійний шлюб, перебування у шлюбі з двома особами (незалежно від статі).
-
видивитися
1. Придивляючись, роздивитися, розгледіти когось, щось.
2. Довго дивлячись на когось, щось, набриднути своїм поглядом; завдати клопоту своїм пильним або нав’язливим дивленням.
3. Розм. Дивуючись, оглядаючи щось, витратити багато часу; наздивлятися досхочу.
-
двоєженство
1. Стан або положення чоловіка, який одночасно перебуває у двох офіційних шлюбах з двома різними жінками; подружжя з двома жінками одночасно.
2. У ширшому, неюридичному сенсі — факт співжиття чоловіка з двома жінками, незалежно від офіційної реєстрації шлюбу.
-
видивити
1. Упродовж тривалого часу пильно дивитися на когось або щось, намагаючись розгледіти деталі або зрозуміти суть.
2. Розгледіти щось важкодоступне для зору внаслідок тривалого або напруженого вдивляння.
3. Перен. Докладаючи зусиль, з’ясувати, дізнатися щось, проникнути в суть явища або ситуації.
-
двоєженець
Чоловік, який перебуває в одночасному шлюбі з двома жінками, тобто має двох законних дружин.
У переносному значенні — чоловік, який має одночасно дві сім’ї, дві постійні партнерки, приховуючи це від них (розм.).
-
видибуватися
1. (діал.) Виходити, вилазити звідкись, з’являтися, виникати (часто про рослини, зокрема про картоплю, буряки тощо, коли вони проростають з землі).
2. (перен., розм.) З’являтися, виникати (про щось несподіване або небажане).
-
двоєдушність
Двоєдушність — властивість або якість двоєдушного; лицемірство, нещирість, прихованість справжніх намірів, думок або почуттів.
Двоєдушність — поведінка, вчинки або слова, що виражають таку якість; лицемірна вдача.