Значення
- (Психологія) –
Властивість або стан, коли людина має дві протилежні думки, погляди або переконання щодо одного й того самого питання; внутрішня суперечливість у мисленні.
- (Психологія) –
Нещирість, лицемірство, коли слова або вчинки людини не відповідають її справжнім переконанням; поведінка, що продиктована корисливими мотивами замість принципів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоєдумність, р. двоєдумності, д. двоєдумності, з. двоєдумність, о. двоєдумністю, м. двоєдумності, к. двоєдумносте