1. (Про рослини, зокрема про льон) Такий, що має розгалужені, вилкоподібні стебла або гілки.
2. (Розм.) Який має форму виделки, схожий на виделку; роздвоєний, розгалужений.
Словник Української Мови
1. (Про рослини, зокрема про льон) Такий, що має розгалужені, вилкоподібні стебла або гілки.
2. (Розм.) Який має форму виделки, схожий на виделку; роздвоєний, розгалужений.
Двохсотріччя — двовікова річниця, святкування чи відзначення події, що відбулася двісті років тому.
Двохсотметрівка — дистанція, траса або бігова доріжка довжиною двісті метрів.
Двохсотметрівка — спортивна дисципліна, що передбачає біг на дистанцію двісті метрів.
1. Стосунковий до виделки (столового приладу), призначений для неї або має її форму.
2. Стосунковий до виделка (розгалуження, роздвоєння чогось), що має форму виделка або властивості розгалуження.
Двохсотліття — двовікова річниця, двісті років з дня якої-небудь події або існування якого-небудь явища.
1. (перехідне) Примушувати когось залишити певне місце, виганяти, виселяти; позбавляти житла або права перебування де-небудь.
2. (неперехідне) Змушено залишати якесь місце, виходити, виселятися; звільняти приміщення, житло.
1. Властивість або стан, коли щось має дві осі симетрії, обертання або опори.
2. У техніці — конструктивна особливість транспортного засобу (наприклад, вагона, візка), що має дві осі для встановлення коліс.
1. Примусово видаляти когось із певного місця, виганяти, висилати; позбавляти права перебування де-небудь.
2. (переносно) Викликати відчуття неприязні, бажання позбутися чогось; відштовхувати, відвертати.
1. Властивість або якість того, що має дві основи, дві головні складові частини або два фундаментальні принципи.
2. У лінгвістиці: будова слова, що містить дві кореневі морфеми (основи), наприклад, у складних словах або деяких похідних.
1. (розм.) Вийти, виїхати, залишити якесь місце, особливо під тиском або з примусу; вигнати самого себе.
2. (заст.) Виділитися, відокремитися від чогось; вийти зі складу чогось.