1. Примусово виселити когось із житла, з певної території; вигнати.
2. Рідко вживане значення: відокремити, відгородити частину простору, виділити місце.
-
двохопорність
1. Біологічна характеристика квіткових рослин, що належать до класу дводольних, які мають дві семидольки (зародкові листки) у насінині.
2. У ботанічній систематиці — одна з ключових ознак класу дводольних рослин (Magnoliopsida або Dicotyledones), що відрізняє їх від однодольних (односім’ядольних).
-
видвигнутися
1. Виступити, випнутися назовні, утворивши опуклість або горбок.
2. Розм. Випередити когось, вийти на перше місце, відзначитися у чомусь.
-
двоходівка
1. Рідкісна назва грибів родини строфарієвих (Stropharia), зокрема виду Stropharia rugosoannulata, що мають характерне подвійне кільце на ніжці.
2. У техніці та промисловості — застаріла назва двотактного двигуна внутрішнього згоряння, робочий цикл якого відбувається за два ходи поршня.
-
видвигнутий
1. (про частини тіла) Який виступає назовні, опуклий; протилежне до вдавленого, увігнутого.
2. (перен., розм.) Який привертає увагу своєю незвичністю, ексцентричністю або виразністю; виразний, показний.
-
двохетапність
Властивість або характеристика процесу, системи чи явища, що відбувається, функціонує або реалізується у два послідовні етапи, стадії або фази.
Організаційний принцип, за яким певна діяльність (наприклад, вибори, конкурс, будівництво, дослідження) поділяється на дві логічно завершені частини, де результат першого етапу є основою для переходу до другого.
-
видвигнути
1. Витягнути, висунути щось уперед або назовні; випнути.
2. Розташувати, виставити щось так, що воно стає помітним, виступає вперед.
-
видвигатися
1. Рухатися вперед, просуватися, наближатися до чогось або до когось.
2. Виступати вперед, виступати з-за чогось, ставати видимим або помітним.
3. Підніматися по службі, отримувати вище становище, покращувати свій соціальний статус.
4. Виявлятися, проявлятися (про якості, здібності тощо).
-
двохелементність
Властивість або стан, що характеризується наявністю двох основних складових елементів, компонентів або частин.
У хімії — властивість молекули, сполуки або структури складатися з атомів двох різних хімічних елементів.
-
видвигати
1. Рухати когось або щось уперед, виставляти на більш видиме або переднє місце.
2. Висувати, пропонувати (кандидатуру, ідею, проект тощо) для розгляду, обговорення або призначення.
3. Розвиваючи, роблячи більш помітним, сприяти просуванню когось, чогось (наприклад, у службі, суспільстві).
4. Рідко вживане: витягати, діставати звідкись (застаріле або діалектне).