Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан, що характеризується наявністю двох основних складових елементів, компонентів або частин.
- (Хімія) –
У хімії — властивість молекули, сполуки або структури складатися з атомів двох різних хімічних елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двохелементність, р. двохелементності, д. двохелементності, з. двохелементність, о. двохелементністю, м. двохелементності, к. двохелементносте