• друкар

    1. Особа, яка професійно займається друкарською справою, працює у друкарні.

    2. Власник друкарні або видавець, який організував друкування творів (переважно вживається в історичному контексті, наприклад, про першодрукарів).

    3. Той, хто створив, виготовив друкований твір, книгу (книжковий, першодрукар).

  • канькати

    1. (розм.) Видавати короткі, різкі звуки, схожі на ка́нькання (про ворону, гавку, сороку та інших птахів).

    2. (перен., розм., зневажл.) Говорити багато, швидко та голосно, часто про щось несуттєве; базікати, теревенити.

  • друк

    1. Технологія відтворення тексту, зображень або візерунків шляхом перенесення фарби з певної форми (друкарської форми, матриці) на папір, тканину або інший матеріал; сам процес такого відтворення.

    2. Сукупність засобів масової інформації, що поширюються в друкованому вигляді (газети, журнали, книги); преса.

    3. Текст, зображення або візерунок, одержані в результаті процесу друкування; відбиток.

    4. У комп’ютерній техніці — команда або процес виведення даних з електронного носія на папір за допомогою принтера.

    5. У філателії — поштова марка, випущена певним тиражем, а також її малюнок, виконання.

  • каньйонний

    1. Стосунний до каньйону, властивий каньйону; такий, що належить каньйону.

    2. Призначений для роботи, дослідження або перебування в каньйонах.

  • каньйон

    1. Глибока вузька ущелина з крутими, часто скелястими схилами, що виникає в результаті тривалої ерозійної діяльності річки в посушливому регіоні.

    2. Велика глибока річкова долина з дуже крутими схилами та відносно вузьким дном, характерна для плато та гірських районів.

  • друзі

    1. Особи, пов’язані між собою взаємною прихильністю, довірою, душевною близькістю та спільністю інтересів.

    2. (перен.) Ті, хто підтримує когось або щось, однодумці, прихильники.

    3. (заст., у прямому звертанні) Вживається як доброзичливе звернення до групи знайомих або малознайомих людей.

  • канчуковий

    1. Який стосується канчука (довгого батога з цупкого прута, часто з ременем на кінці), виготовлений з нього або призначений для нього.

    2. У переносному значенні: жорстокий, деспотичний, такий, що ґрунтується на фізичному покаранні або примусі.

  • друзяка

    1. Зменшувально-пестливе від слова “друг”, що виражає тепле, близьке, дружнє ставлення до людини.

    2. (у комп’ютерній термінології) Назва популярного безкоштовного месенджера для миттєвого обміну текстовими повідомленнями, голосовими та відеодзвінками, створеного в Україні.

  • канчук

    1. Довга, тонка та гнучка палиця, зазвичай з цільного дерева, яка використовувалася як засіб покарання, биття (особливо кінський батіг або нагайка).

    2. Назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Дніпропетровської області.

  • канціонал

    Канціонал — збірник духовних пісень (кантів), часто з нотами, що використовувався в богослужінні та побуті українських церков, братств і шкіл у XVI–XVIII століттях.

    Канціонал — власна назва конкретних історичних збірників такого типу, наприклад, “Канціонал” Лаврентія Зизанія (Київ, 1627) або “Канціонал” Івана Величковського (Чернігів, 1693).