друкар

1. Особа, яка професійно займається друкарською справою, працює у друкарні.

2. Власник друкарні або видавець, який організував друкування творів (переважно вживається в історичному контексті, наприклад, про першодрукарів).

3. Той, хто створив, виготовив друкований твір, книгу (книжковий, першодрукар).

Приклади вживання

Приклад 1:
Рільке у 6-ти томах, подарункове видання (з передмовою Беди Алеманна, німецькою мовою) — Юрієві Андруховичу, Івано-Франківськ; — «Порно-Біблія» (1992 p., ілюстрована, додаються кольорові позитиви) — д-рові Костеві Печериці (Шампінь­ йонові), екзеґетові; — «Мистецтво викидання з вікна» (найновіший бест­ селер невідомого автора, переосмислення нонсенс-екшн і фентезі-фікшн, рето-романською мовою) — бібліотеці «Левіафанклубу», Львів; — мапу міста Венеції (XV ст., друкар Якопо де Барбарі, із зазначенням місць, де ми могли зустрітися) — Еві, студентці астрофізики, Варшава; — схему транспортних сполучень міста Мюнхена (S-Bahn, U-Bahn, автобуси, трамваї, таксі) — Мюнхенській міській управі з моїм дарчим надписом; — план розташування борделів, стриптиз-барів та казино в околицях Шарльоттенбурґу, Берлін-Захід (ксерокопія) — туристичній фірмі «Пізнаймо Європу», Чортопіль; — набір поштових карток із видами Праги — подружжю Марті та Романові Х-ським, музейним працівникам; — набір поштових карток із видами з Братислави на Відень — подружжю Анні та Лесі Б-ським, бестіям; — поштова картка чорного кольору, з написом «Berlin by night» — згадуваному вже Максиміліянові Погуляйському, мисгцеві; — поштова картка з верблюдом на тлі піраміди і написом «Вітання з Мюнхена» — ще не згадуваній Олені Бджілці, мисткині-манекенниці; — записник із золотим тисненням «Diary» на палітурці та деякими з моїх найновіших текстів, ескізів, перекладів тощо всередині—упорядникові мого майбутнього зібрання творів. 271 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
.Тим часом за спиною письменника Стефана Радченка, що нічого не міг написати, визрівали події, готуючи йому приємну несподіванку.Справа торкалась літературного життя, цього невпин­ного кишіння, що в умовах існування ворожих організацій поволі накупчує вибуховий матеріал у щоденних суперечках та сварках і раз-два на рік доходить до справжніх літера­турних завірюх, коли боротьба стає одверта і масова, боротьба за привілеї, за вплив, за першу чергу до друкар­ського верстата й контори видавництва. Бо є внутрішнє літературне змагання, творчі перегони, що дають цінно­сті письменству, і змагання зовнішнє, що постачає цінності самому письменникові, а з літературою має не більше спільного, як залаштункові інтриги з грою актора на сцені.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 3:
(<< back) 6 Томазо Фініґвера (Tommaso Finiguerra, 1426-1464), відомий також як Масо Фініґвера — ювелір, художник і друкар із Флоренції, котрий винайшов техніку гравюр (<< back) 7 Каменєв Сергій Сергійович (1881-1936) – військовий діяч, командир 1-го рангу. Від 1919 до 1924 р. --- Тютюнник Григорій, "Вир"

Частина мови: іменник (однина) |