1. (розм.) Видавати короткі, різкі звуки, схожі на ка́нькання (про ворону, гавку, сороку та інших птахів).
2. (перен., розм., зневажл.) Говорити багато, швидко та голосно, часто про щось несуттєве; базікати, теревенити.
канькати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |