друк

1. Технологія відтворення тексту, зображень або візерунків шляхом перенесення фарби з певної форми (друкарської форми, матриці) на папір, тканину або інший матеріал; сам процес такого відтворення.

2. Сукупність засобів масової інформації, що поширюються в друкованому вигляді (газети, журнали, книги); преса.

3. Текст, зображення або візерунок, одержані в результаті процесу друкування; відбиток.

4. У комп’ютерній техніці — команда або процес виведення даних з електронного носія на папір за допомогою принтера.

5. У філателії — поштова марка, випущена певним тиражем, а також її малюнок, виконання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Знаю твердо: якби поруч не було цього тихого янгола-охоронця, мені було б набагато важче пережити ті вісімнадцять років, які я пропрацювала у видавництві (а це були роки утисків, наклепів і постійних стресів, роки повної ізоляції від світу наукового й літературного — за цей час у друк не прорвалося жодного мого слова, а книжки мої вилучали з бібліотек). У моєму архіві збереглися начерки праці, яку я назвала «Світ ловив мене…» і писала, потроху вириваючи творчі хвилини з буденної рутини й ховаючись від усіх, навіть від себе самої.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
— а побраталися ми, мiж iншим, давно, задовго до того, як стрiлися, бо це до тебе, серце, авжеж до тебе гналися з мене, задихаючись, крiзь роки надсадно зжужманої молодо‑стi непорозумiло‑темнi рядки — нiколи не давала в друк! — у яких нема‑нема та й вигулькував назверх якийсь, пiдводним нуртом винесений “брат‑чорно‑книжник”, котрого зроду ж не мала: мала — друзiв, коханцiв‑закоханцiв, чудесно‑пружно пiдкидний, хоч у багатьох мiсцях i дзюравий, батут поспiльного захоплення: кльова чувiха, еге ж!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Друк офсетний. Гарнітура Newton С. Умовн.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika Tech”

Частина мови: іменник (однина) |