друк

[druk] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Технологія відтворення тексту, зображень або візерунків шляхом перенесення фарби з певної форми (друкарської форми, матриці) на папір, тканину або інший матеріал; сам процес такого відтворення.

  2. (Література) –

    Сукупність засобів масової інформації, що поширюються в друкованому вигляді (газети, журнали, книги); преса.

  3. (Техніка) –

    Текст, зображення або візерунок, одержані в результаті процесу друкування; відбиток.

  4. (Інформаційні технології) –

    У комп’ютерній техніці — команда або процес виведення даних з електронного носія на папір за допомогою принтера.

  5. (Мистецтво) –

    У філателії — поштова марка, випущена певним тиражем, а також її малюнок, виконання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. друк, р. друку, д. друкові, з. друк, о. друком, м. друкові, к. друку

Більше записів