1. Набридливе, плаксиве випрохування чогось, благальне скарження з нудотними повтореннями.
2. Нудотне, одноманітне вимовляння чогось; скаржіння, нарікання.
-
друкарство
1. Техніка та галузь промисловості, що займається відтворенням текстового та ілюстративного матеріалу друкарським способом; сукупність підприємств, що здійснюють таку діяльність.
2. Історична назва для поліграфії, мистецтва та технології друкування, особливо на початковому етапі розвитку (наприклад, ксилографічне друкарство, книгодрукування).
3. Розмовне позначення друкарського підприємства, друкарні.
-
канюляція
1. Медичний термін, що означає введення канюлі (порожнистої трубки) в тіло людини для лікувальних чи діагностичних цілей, наприклад, для подачі ліків, відведення рідин або проведення операції.
2. У техніці — процес встановлення або використання патрубка, короткої трубки або гільзи для з’єднання, спрямування потоку рідини чи газу або захисту інструмента.
-
канюля
1. Тонка трубка, здебільшого пластикова або металева, призначена для введення в тіло людини або тварини з метою дренування, введення рідин, ліків або для інших медичних маніпуляцій.
2. Рідко вживана назва для невеликої трубки або гільзи, що виконує технічну функцію сполучення або захисту інших елементів у механізмах.
-
друкарня
1. Підприємство, майстерня або цех, де здійснюється поліграфічне відтворення текстового та ілюстративного матеріалу (видавнича продукція, бланки тощо) тиражним способом.
2. Застаріла назва для типографії як поліграфічного підприємства, що використовує високий (набірний, літерний) друк.
3. У переносному значенні — про заклад, установу або середовище, що систематично продукує, розповсюджує певні ідеї, погляди (наприклад, «друкарня пліток»).
-
канюка
1. Рід хижих птахів родини яструбових, що має широкі крила та короткий хвіст, представники якого часто ширяють у повітрі, вишукуючи здобич (наприклад, канюк звичайний).
2. Переносно — про людину, яка набридливо скаржиться, благає або докучає чимось; плакса, нюня.
-
друкарниця
1. Жінка, яка працює у друкарні та займається набором, верстанням або друкуванням тексту; жіночий відповідник до слова “друкар”.
2. Власна назва (топонім) — історична назва місцевості у місті Львові, де в XVI столітті діяла друкарня львівського ставропігійського братства.
-
канюк
1. Хижий птах родини яструбових, із закругленим хвостом, що живиться переважно гризунами (зокрема мишами), часто зависає у повітрі, видаючи характерний жалібний крик; поширений у Європі та Азії (Buteo buteo).
2. Переносно: про нудну, набридливу людину, яка постійно скаржиться або чогось кволо домагається.
-
друкарка
Жінка, яка працює у друкарні та займається набором, верстанням або друкуванням тексту за допомогою друкарського обладнання.
Робітниця друкарського верстата або іншої машини для відтворення тексту та зображень.
Застаріла назва жінки-друкаря, яка володіє друкарнею або керує нею.
-
канькатися
1. (розм.) Вагатися, коливатися під час прийняття рішення; не мати сміливості щось зробити, боятися.
2. (рідк.) Нерішуче, повільно рухатися; тягтися, ледачіти.