Словник Української Мови
Буква
Жінка, яка працює у друкарні та займається набором, верстанням або друкуванням тексту за допомогою друкарського обладнання.
Робітниця друкарського верстата або іншої машини для відтворення тексту та зображень.
Застаріла назва жінки-друкаря, яка володіє друкарнею або керує нею.
Приклад 1:
Він пізнав її відразу — та сама шафа, та чорнява друкарка, дерев’яна канапа, а на ній кілька молодиків, що в них він серцем відчув своїх можливих товаришів! Вони курили, розмовляли, сміялись, не надто голосно, щоб не ображати тиші в установі.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”