друкарка

Жінка, яка працює у друкарні та займається набором, верстанням або друкуванням тексту за допомогою друкарського обладнання.

Робітниця друкарського верстата або іншої машини для відтворення тексту та зображень.

Застаріла назва жінки-друкаря, яка володіє друкарнею або керує нею.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він пізнав її відра­зу — та сама шафа, та чорнява друкарка, дерев’яна кана­па, а на ній кілька молодиків, що в них він серцем відчув своїх можливих товаришів! Вони курили, розмовляли, сміялись, не надто голосно, щоб не ображати тиші в уста­нові.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Частина мови: іменник (однина) |