друкарниця

1. Жінка, яка працює у друкарні та займається набором, верстанням або друкуванням тексту; жіночий відповідник до слова “друкар”.

2. Власна назва (топонім) — історична назва місцевості у місті Львові, де в XVI столітті діяла друкарня львівського ставропігійського братства.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кожний рахівник — боєць й кожна друкарниця — маркитанка у величезній армії, що йде в похід за добробут країни. Стефан Бойко інакше й не сприймає це все, як боротьбу за дальший хід революції.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |