Словник Української Мови
1. Посада, повноваження або період перебування на посаді канцлера (вищого державного чиновника у деяких країнах, наприклад, федеральний канцлер у Німеччині чи Австрії).
2. Установа або орган державної влади, очолюваний канцлером (наприклад, канцлерство у Німеччині як виконавча влада на чолі з федеральним канцлером).
3. Історично — посада, сан або період правління канцлера в деяких монархіях (наприклад, у Російській імперії чи Австро-Угорщині).
1. Вища державна посада в урядах деяких країн (наприклад, Німеччини, Австрії), голова уряду (федеральний канцлер).
2. Голова уряду або вища державна посада в історичних державах (наприклад, канцлер у Російській імперії, рейхсканцлер у Німеччині до 1945 року).
3. Почесна назва ректора в деяких університетах Великобританії та інших країн.
4. У середньовіччі — вища придворна посада, керівник канцелярії монарха, який часто вів міжнародні справи.
1. (геологія) Кремениста або інша мінеральна маса, що відкладається з водних розчинів у порожнинах та тріщинах гірських порід, часто утворюючи щільні прошарки, натіки або друзи кристалів.
2. (медицина, застаріле) Сухі, лусочкоподібні кірочки, що утворюються на шкірі при деяких захворюваннях, наприклад, при екземі.
Канцерофобія — патологічний, нав’язливий страх захворіти на рак, який супроводжується тривожними думками, підвищеною знепокоєністю та часто призводить до нав’язкового проходження медичних обстежень або, навпаки, уникнення лікарів.
Дружочок — власна назва, зменшувально-пестлива форма імені Дружок, що традиційно використовується для позначення собаки певної породи або безпородного, часто вказуючи на його вірність та прив’язаність до господаря.
Дружочок — власна назва, яка може використовуватися як ім’я або прізвисько для тварини (переважно собаки) або навіть в значенні узагальненого персонажа, символу друга-тварини.
1. (мед.) Пов’язаний з руйнуванням (лізисом) ракових клітин; такий, що спричиняє розпад злоякісних пухлин.
2. (біол.) Що має властивість знищувати ракові клітини або пригнічувати їхнє розмноження (про речовини, ліки, терапію).
Властивість речовини, фактора або впливу спричиняти розвиток злоякісних пухлин (рак) у живих організмів.
1. У народних обрядах, звичаях: молодий чоловік, який супроводжує нареченого під час весілля, виконуючи певні обрядові функції та допомагаючи йому; також — молода дівчина, яка супроводжує наречену (подруженька).
2. Розм. Про людину, з якою пов’язані дружні, близькі стосунки; приятель, товариш (часто з відтінком фамильярності).
3. Розм., заст. Коханок, поклонник.
4. У карткових іграх: карта (джокер або інша), яка за правилами може замінити будь-яку іншу карту.
1. Такий, що спричиняє виникнення ракових захворювань або сприяє їх розвитку; властивий канцерогену.
2. Стосовний до канцерогенів або пов’язаний з ними.
1. Абстрактна назва ознаки за значенням прикметника “дружній”; властивість бути дружнім, приязним, доброзичливим.
2. Доброзичливі, сердечні, теплі стосунки між кимось; приязнь, товариськість.