Словник Української Мови
Буква
1. У народних обрядах, звичаях: молодий чоловік, який супроводжує нареченого під час весілля, виконуючи певні обрядові функції та допомагаючи йому; також — молода дівчина, яка супроводжує наречену (подруженька).
2. Розм. Про людину, з якою пов’язані дружні, близькі стосунки; приятель, товариш (часто з відтінком фамильярності).
3. Розм., заст. Коханок, поклонник.
4. У карткових іграх: карта (джокер або інша), яка за правилами може замінити будь-яку іншу карту.
Приклад 1:
Покрутивши любий глобус, я із закритими глазами покажу тобі місце, де вони збирались для постіженія шахмат, — ето було у Пер сії, дружок, в странє чудєс. А там — в силу релігійних, звичаєвих 28і моральних устоїв, — главна фігура аж ніяк не могла оказаця жен щиною, дажи єслі вона була нею.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
З лiсу кричала спiвачка: «Дружок! Дружок!» Але пудель, мабуть, остаточно рiшив не покидати Сайгора i, залишивши компанiю, знову виходив на рiжу.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Дружок!» Але пудель, мабуть, остаточно рiшив не покидати Сайгора i, залишивши компанiю, знову виходив на рiжу. Баришня з редвидату — не Тоня — мовчала.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”