Словник Української Мови
Буква
1. Вища державна посада в урядах деяких країн (наприклад, Німеччини, Австрії), голова уряду (федеральний канцлер).
2. Голова уряду або вища державна посада в історичних державах (наприклад, канцлер у Російській імперії, рейхсканцлер у Німеччині до 1945 року).
3. Почесна назва ректора в деяких університетах Великобританії та інших країн.
4. У середньовіччі — вища придворна посада, керівник канцелярії монарха, який часто вів міжнародні справи.
Приклад 1:
Спочатку ні король Жигмонт, ні коронний канцлер Ян Замойський, ні досвідчений полководець Станіслав Жолкевський не звертали на сотника князя Василя Острозького якоїсь особливої уваги. Побавиться, мовляв, хлопство, полоскоче, як на те, заразом і татар та й порозходиться по домівках.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Так, поняття “ бюджет” походить від французького bougette (зменшувальне від bouge), що означає “шкіряний мішок”, але його застосування пов’язане з англійською традицією: коли в Палаті громад представляється бюджет правлячої партії, канцлер Скарбниці вносить до зали шкіряний мішок. Цей мішок символізує ресурси держави, які будуть використанні для досягнення поставлених нею цілей.
— Котляревський Іван, “Енеїда”