Словник Української Мови
Буква
1. Особи, пов’язані між собою взаємною прихильністю, довірою, душевною близькістю та спільністю інтересів.
2. (перен.) Ті, хто підтримує когось або щось, однодумці, прихильники.
3. (заст., у прямому звертанні) Вживається як доброзичливе звернення до групи знайомих або малознайомих людей.
Приклад 1:
Русяві й стрункочолі йдуть племена, і їхні друзі — кінь та корабель. Горять на небі ясних зір знамена, мов перехрест окрилених шабель.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
X.1965 Пісня конфедератів Не гайте часу, друзі, чи ж випити чортма? День на вечірнім прузі зависнув жартома.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Приклад 3:
Богдан Так помагайте ж, братці; язика Замкніть в зубах, а думку в серці, друзі, Щоб за ковшем не розгубить… Всі Гаразд! Вихід XI Єлена, Барабаш, Чаплінський, джура, пробощ і перші.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”