Древослів

Словник Української Мови

  • ротограф

    1. (історія техніки) Пристрій для швидкого копіювання рукописних текстів або малюнків, що працював за принципом перенесення чорнила з вологої копії на чистий аркуш паперу; попередник копіювальних апаратів (вживався з кінця XVIII до початку XX століття).

    2. (поліграфія, застаріле) Назва одного з ранніх видів фотомеханічного репродукційного процесу для відтворення зображень у поліграфії.

  • одномірно

    1. У спосіб, що характеризується наявністю лише одного виміру (довжини), без урахування ширини та висоти; лінійно.

    2. (Перен.) Обмежено, однобічно, без урахування різних аспектів або факторів.

  • роток

    1. (геогр.) Невелика річка в Україні, права притока Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.

    2. (геогр.) Невелика річка в Україні, ліва притока Стиру, що протікає Волинською та Рівненською областями.

    3. (геогр.) Назва кількох невеликих річок в Україні, лівих приток Пруту (в Івано-Франківській області) та інших.

  • одномісний

    1. Призначений для однієї людини; що має одне місце для сидіння або перебування.

    2. У математиці та інформатиці: такий, що має один аргумент або операнд (про функцію, операцію, предикат).

  • ротонда

    1. Кругла в плані споруда, часто з куполом, яка може бути самостійною будівлею або частиною більшого архітектурного комплексу (храму, палацу, громадської будівлі).

    2. Назва вулиці у центрі Києва, що має форму кола та оточує Майдан Незалежності.

    3. Тип капелюха або дамського головного убору з твердими полями, що утворюють коло навколо тулії.

  • одномісність

    1. Властивість або стан того, що має лише одне місце, призначене для однієї особи; одноосібність.

    2. У філософії та логіці — властивість предиката (присудка) виражати ознаку або відношення, що стосується лише одного суб’єкта (наприклад, дієслова “спати”, “стояти”).

  • ротондальний

    Стосовний до ротонди, властивий їй.

    Побудований за типом ротонди, що має круглу форму.

  • одноосібництво

    1. Форма господарювання, при якій земля або інші засоби виробництва належать одній особі (одноосібнику), що самостійно веде господарство, найчастіше з використанням праці членів своєї родини.

    2. Історично — індивідуальне селянське господарство на власній або орендованій землі як соціально-економічний устрій, протиставлений колективному (колгоспному) господарюванню.

  • ротоногий

    1. Який має ротові ноги (спеціальні кінцівки у деяких ракоподібних, що виконують функцію захоплення їжі та допомагають у переміщенні).

    2. Який належить до ряду (або підкласу) ракоподібних тварин, що мають такі ноги (наприклад, дощові черв’яки, веслоногі рачки).

  • одноосібницький

    1. Стосуючись одноосібництва (індивідуальної селянської господарки) або одноосібника (селянина-індивідуаліста), характерний для них.

    2. Належний одноосібникові, створений його працею.