Значення
- (Економіка) –
Форма господарювання, при якій земля або інші засоби виробництва належать одній особі (одноосібнику), що самостійно веде господарство, найчастіше з використанням праці членів своєї родини.
- (Історія) –
Історично — індивідуальне селянське господарство на власній або орендованій землі як соціально-економічний устрій, протиставлений колективному (колгоспному) господарюванню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноосібництво, р. одноосібництва, д. одноосібництву, з. одноосібництво, о. одноосібництвом, м. одноосібництві, к. одноосібництво