Значення
- (Соціологія) –
Властивість або стан того, що має лише одне місце, призначене для однієї особи; одноосібність.
- (Філософія) –
У філософії та логіці — властивість предиката (присудка) виражати ознаку або відношення, що стосується лише одного суб’єкта (наприклад, дієслова “спати”, “стояти”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одномісність, р. одномісності, д. одномісності, з. одномісність, о. одномісністю, м. одномісності, к. одномісносте