одноосібницький

[odnoosibnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Стосуючись одноосібництва (індивідуальної селянської господарки) або одноосібника (селянина-індивідуаліста), характерний для них.

  2. (Юриспруденція) –

    Належний одноосібникові, створений його працею.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одноосібницький, р. одноосібницького, д. одноосібницькому, з. одноосібницького, о. одноосібницьким, м. одноосібницькім

Більше записів