Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, яка самостійно, без співучасті інших, володіє чим-небудь або здійснює якусь діяльність.
- (Сільське господарство) –
У сільському господарстві: селянин-господар, який веде індивідуальне, одноосібне господарство на власній або орендованій землі, не вступаючи до колективних об’єднань (кооперативів, колгоспів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноосібник, р. одноосібника, д. одноосібникові, з. одноосібника, о. одноосібником, м. одноосібникові, к. одноосібнику