1. Видавати короткі, різкі, хрипкі звуки (про свиней).
2. Перен. Говорити сердито, буркливо, невиразно; бурчати.
3. Рідко. Важко дихати, хрипіти (переважно під час хвороби).
рохкати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А Іванка починає рохкати і хрипіти, її очі викочуються з орбіт, шкіра сіріє, язик вивалюється з рота — і вона горілиць падає на долівку. І замовкає.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: дієслово () |