Древослів

Словник Української Мови

  • одномастий

    1. Про козир у карткових іграх: такий, що має одну масть з іншими картами або з козирем.

    2. Про карти: що належать до однієї масті.

    3. Про коней у запряжці: маючий однакову масть (забарвлення шерсті).

  • ротний

    1. Військове звання молодшого офіцерського складу (унтер-офіцера) в арміях деяких країн, відповідне старшому сержанту або старшині; особа, яка має це звання.

    2. (заст.) Командир роти або старший унтер-офіцер роти в російській та українських арміях минулих століть.

  • одноматерній

    Який походить від однієї матері, має спільну матір (з іншими дітьми).

  • ротовий

    1. Стосовний до рота, призначений для рота; такий, що знаходиться в роті або біля рота.

    2. У фразеологізмі: ротова порожнина — початкова ділянка травного каналу, обмежена губами, щоками, твердим і м’яким піднебінням, яка містить зуби та язик.

  • ротоглотка

    Ротоглотка — це середня частина глотки, розташована між носоглоткою та гортаноглоткою, що сполучає порожнину рота з нижніми відділами глотки; в анатомії позначається як ротова частина глотки (pars oralis pharyngis).

  • одноматочковий

    1. (біол., мед.) Який має одну матку (про тварин або людей з аномалією розвитку).

    2. (бот.) Який має одну материнську клітину або походить з однієї зародкової маточки (наприклад, про плоди).

  • ротоглотковий

    Який стосується ротоглотки — анатомічної ділянки, що поєднує порожнину рота та глотку.

  • одномірний

    1. Який має лише один вимір (довжину) і позбавлений ширини та висоти; лінійний.

    2. (перен.) Обмежений, примітивний, що розвивається або розглядається лише в одному напрямку, з одного боку.

  • ротогравюра

    Ротогравюра — вид глибокого друку, при якому зображення переноситься на папір з мідного циліндра, де воно витравлене у вигляді дрібних комірок різної глибини, що забезпечує високу якість та тональну передачу репродукцій, особливо у великих тиражах.

    Ротогравюра — художній твір (відбиток), одержаний за допомогою однойменної техніки глибокого друку.

  • одномірність

    Властивість або стан того, що має лише один вимір; лінійність, одноманітність, відсутність глибини та різноманітності.

    У математиці, фізиці та інших науках — характеристика об’єкта, який може бути описаний лише одним числовим параметром (однією координатою) і не має розвитку в інших площинах.

    У переносному сенсі — обмеженість, примітивність, небагатогранність (наприклад, про характер людини, художній твір тощо).