Словник Української Мови
1. Прибічник монархічної форми правління, захисник королівської влади.
2. У Франції (історичне): прихильник королівської династії Бурбонів під час Великої французької революції та після неї.
3. У Великій Британії (історичне): прибічник короля Карла I під час Англійської громадянської війни XVII століття.
Який не змінюється, позбавлений різноманітності, однаковий протягом певного часу або в різних своїх проявах; монотонний.
Такий, що повторюється з невеликими змінами або взагалі без них; шаблонний.
Який викликає відчуття нудьги через відсутність змін, новизни або різноманітності.
Властивість або стан того, що є одноманітним; відсутність різноманітності, змін, однаковість, монотонність.
Однаковість, схожість між собою окремих частин, елементів чогось, що утворює цілісність.
1. Прихильниця монархічної форми правління, особливо та, що підтримує королівську владу або конкретного монарха.
2. У переносному значенні — жінка, яка надмірно шанує, ідеалізує когось або щось, виявляє надзвичайну вірність певній особі, авторитету чи ідеї.
1. Однаково, без змін, монотонно (про характер дії, процесу, явища).
2. Нудно, позбавлено різноманітності, інтересів (про спосіб життя, перебіг подій тощо).
1. Стосовний до роялізму, що виражає прихильність монархічному ладу або підтримку монарха (короля).
2. Характерний для роялістів, прибічників монархії; такий, що належить або властивий роялістам.
1. (Про музичні інструменти, переважно клавішні) Який має одну клавіатуру (мануал) для гри руками, на відміну від двох чи більше.
2. (Переносно) Обмежений у засобах вираження, одномірний, що діє або функціонує лише в одному напрямку або режимі.
1. Відсоткове відрахування від прибутку або фіксована плата, що виплачується власнику прав на інтелектуальну власність (автору, винахіднику, компанії тощо) за кожне використання його твору, винаходу, торгової марки або іншого активу.
2. Платежі, які одержує власник (наприклад, землі, корисних копалин) від користувача (наприклад, компанії-видобувача) за право використання цього ресурсу.
3. У розмовній мові — гонорар, авторська винагорода, особливо в контексті творчої діяльності (музика, література).
1. (про техніку, механізми) Такий, що має одну основну робочу машину, один основний агрегат або призначений для виконання однієї технологічної операції.
2. (спец.) Такий, що складається з однієї маси, монолітний.
Клавишно-струнний музичний інструмент з горизонтально розташованим корпусом (деком) та струнами, що натягнуті паралельно підлозі, різновид фортепіано.