1. Такий, що може бути зрівняний, порівняний з ким-небудь або чим-небудь за якимись ознаками, властивостями, рівнем.
2. (У спеціальному вживанні) Такий, що може бути вирівняний, наведений до одного рівня, однакової висоти або стану.
-
зрівнювальність
1. Властивість за значенням дієслова “зрівнювати”; процес або результат надання рівних прав, можливостей, умов; усунення нерівності, вирівнювання.
2. (У математиці, статистиці) властивість бути зрівняним, зведеним до спільного рівня, показника або стандарту; приведення до порівнянного вигляду.
-
зрівнювальний
Який слугує для зрівнювання, порівняння чогось за певними ознаками або показниками.
Який стосується вирівнювання рівня знань, навичок або умінь, особливо в освітній системі (наприклад, зрівнювальні іспити, зрівнювальний курс).
У граматиці: що виражає порівняння ознак предметів, дій або станів (зрівнювальний ступінь прикметників і прислівників).
-
зрівноважуючий
Який зрівноважує, урівноважує щось, сприяє досягненню рівноваги.
-
зрівноважуватися
1. Набувати рівноваги, ставати стійким, врівноваженим; компенсуватися, урівнюватися.
2. Приходити у стан рівноваги, збалансовуватися (про сили, явища, процеси).
3. Бути рівним за силою, значенням, вагою; урівнюватися з ким-, чим-небудь.
-
зрівноважувати
1. Надавати рівноваги чомусь, урівноважувати, робити стійким, збалансованим.
2. Компенсувати, врівноважувати дію, силу або вплив чогось іншого.
3. Приводити до рівності, зрівнювати за значенням, вагою, силою тощо.
-
зрівноважування
1. Дія за значенням дієслова “зрівноважувати”; надання рівноваги, урівноваження, збалансування чогось.
2. У техніці, економіці, екології тощо — процес приведення системи, показників, сил або впливів до стану рівноваги, компенсації, згладжування коливань або протилежностей.
-
зрівноважуваний
Такий, що може бути зрівноважений; здатний до набуття рівноваги або здатний забезпечувати рівновагу.
У математиці, теорії ігор, економіці тощо: такий, що може бути збалансований, компенсований або урівноважений іншими факторами, показниками або діями.
-
зрівноважувальний
1. Прикметник, що означає призначений для зрівноважування, урівноваження або компенсації чого-небудь; такий, що забезпечує, відновлює або підтримує рівновагу.
2. (У техніці, механіці) Такий, що стосується пристроїв, механізмів, систем або дій, спрямованих на усунення дисбалансу, вібрації, коливань або на компенсацію сили, тиску, ваги, напруження тощо.
3. (У фізіології, психології) Такий, що сприяє відновленню рівноваги, стабілізації стану організму чи психіки; компенсуючий.
-
зрівноважний
1. (про людину) Такий, що має зрівноважений характер; спокійний, врівноважений, стриманий.
2. (про явище, стан тощо) Такий, що перебуває в рівновазі; стабільний, збалансований.