1. Набувати рівноваги, ставати стійким, врівноваженим; компенсуватися, урівнюватися.
2. Приходити у стан рівноваги, збалансовуватися (про сили, явища, процеси).
3. Бути рівним за силою, значенням, вагою; урівнюватися з ким-, чим-небудь.
Словник Української Мови
Буква
1. Набувати рівноваги, ставати стійким, врівноваженим; компенсуватися, урівнюватися.
2. Приходити у стан рівноваги, збалансовуватися (про сили, явища, процеси).
3. Бути рівним за силою, значенням, вагою; урівнюватися з ким-, чим-небудь.
Відсутні