підложниця

[pidloʒnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Жінка, яка перебуває в позашлюбному зв’язку з одруженим чоловіком, часто маючи від нього дітей; наложниця, конкубіна.

  2. У давнину — жінка з нижчого соціального стану (наприклад, служниця або полонянка), яка жила з чоловіком як його дружина, але не мала такого ж законного статусу та прав, як офіційна дружина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підложниця, р. підложниці, д. підложниці, з. підложницю, о. підложницею, м. підложниці, к. підложнице

Більше записів