підложниця

1. Жінка, яка перебуває в позашлюбному зв’язку з одруженим чоловіком, часто маючи від нього дітей; наложниця, конкубіна.

2. У давнину — жінка з нижчого соціального стану (наприклад, служниця або полонянка), яка жила з чоловіком як його дружина, але не мала такого ж законного статусу та прав, як офіційна дружина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |